Стучат дождинки за окном,
Но в доме тихо и тепло.
Давай, мой Бог, поговорим
О том, что на сердце легло.
Я рассказать Тебе хочу,
Что Ты дал счастья полноту,
И кажется, что улечу
В любви на крыльях в высоту.
Ну как жила я без Тебя тогда?!
Так часто стерегла меня беда,
Но Ты хранил меня любя всегда,
А я взывала к небу:
Боже мой, Ты сохрани меня от зла!
Не дай моему сердцу ожесточиться.
Зачем я буду вспоминать
Былые раны, ту же боль?
Ты научил меня прощать,
И в сердце у меня покой.
Я счастлива Тебе излить
Свою любовь к Тебе, мой Бог,
Мне есть, за что благодарить,
Меня для счастья Ты сберег.
Ответил Ты моей мольбе,
Ты исцелил меня от ран,
Исправил все в моей судьбе,
И боль ушла, забыт обман.
И пусть стучит сильнее дождь,
И я одна, но Ты сомной,
На первый зов всегда придешь,
И снова принесешь покой.
Ну как жила я без Тебя тогда?!
Так часто стерегла меня беда.
Но Ты хранил меня любя всегда,
А я взывала к небу:
Боже мой, Ты сохрани меня от зла!
Ты ждал меня, и я пришла.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
